На участь у цьогорічній антарктичній місії науковці подали уп’ятеро менше заявок, ніж зазвичай. Про це Суспільному розповів завідувач відділу радіофізики й геокосмосу Радіоастрономічного інституту Андрій Залізовський. Він п’ять років керує підготовкою українських науковців до роботи в Антарктиді.

Як вплинула повномасштабна війна на підготовку експедиції — у матеріалі Суспільне Харків.

Цьогорічні полярники проходили злагодження в Києві. Обсерваторію поблизу села Гракового на Харківщині використовувати не могли: під час окупації там базувалися російські військові.

"Були прямі влучення, там пробитий дах між першим і другим поверхом, якраз в апаратний зал, де стоїть пульт керування телескопом. Там просто все зруйноване. Велика територія, вони її замінували геть усю. Зараз ще заборонено їздити", — говорить Залізовський.

За його словами, на останню антарктичну місію отримали вп’ятеро менше заявок від кандидатів, ніж раніше.

"Сподівання були, що багато жінок подадуть заявки. Виявилося теж, що значно менше. Чоловіки на фронті, жінки із сім’ями, дітьми повиїжджали за кордон. Багато зимівників із досвідом, які одну або більше зимівель на станції провели й могли б їхати далі, вони захищають країну в лавах Збройних сил України", — каже науковець.

Зокрема, впродовж року у Збройних сил служив теперішній начальник експедиції, харків'янин Богдан Гаврилюк.

"Богдан, співробітник нашого інституту, який зараз є начальником станції, повернувшись із 26-ї експедиції, здав справи, пішов до військкомату й рік був у лавах Збройних сил України. І цього року на запит Національного антарктичного центру його знову було відряджено до станції Академік Вернадський, і він уже начальник нинішньої, 28-ї експедиції", — говорить Андрій Залізовський.

Сам Залізовський повернувся з поїздки до Антарктиди на початку травня. Поблизу континенту на кораблі харків’янин з командою науковців досліджував за допомогою зонду навколоземний простір.

"Розробляєте супутник. Ви маєте знати, які умови будуть на тій висоті, де цей супутник буде працювати, їх треба взяти до уваги. Тому що запустити туди супутник коштує великих грошей. Якщо ви не врахуєте все правильно, ви його втратите і гроші теж втратите. Тобто зараз це не тільки фундаментальна наука, це досить серйозний бізнес", — пояснює вчений.

Навколоземний космічний простір вчені вивчають радіофізичними методами, пов'язаними з поширенням електромагнітних хвиль. Вони є важливими для супутникової навігації, а від точності даних залежить, зокрема, зв'язок бортів цивільної авіації з диспетчерами, говорить Залізовський.

"Ви користуєтеся супутниковою навігацією. Так, воно працює нормально, але бувають моменти, коли довіряти цим даним не можна. Скажімо, на побутовому рівні — це як прогноз погоди. Тобто, якщо є якась помилка чи в прогнозі погоди звичайному, чи в прогнозі космічної погоди, це неприємно і все, але якщо ви користуєтеся літаком, він за своїми приладами йде в автоматичному режимі на смугу, а в цей час перестає надійно працювати супутникова навігація, то це може призвести до поганих наслідків", — каже Залізовський.

"Зв'язок, високочастотний чи короткохвильовий, використовується всіма бортами цивільної авіації як аварійний зв’язок із диспетчером. А цей зв’язок повністю залежить від стану іоносфери. Якщо під час або після геокосмічного шторму, бурі різко зменшується іонізація іоносфери — ці сигнали не поширюються, не відбиваються і не повертаються на поверхню землі, це загрожує тим, що пілот не може зв’язатися з диспетчерською. Це аварійна ситуація", — пояснює значення досліджень науковець.

Попри війну набрати повний склад полярників для зимівлі та нових досліджень вдалося, говорить вчений. У квітні вони змінили колег на українській станції "Академік Вернадський" в Антарктиді.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube