Місяць і один день. Саме стільки український Ірпінь тримав оборону. москальські війська у лютому 2022 сунули на столицю з півночі області: через Гостомель, Бучу і дійшли до Ірпеня. Міста, яке стало прихистком для багатьох вимушених переселенців зі сходу України ще 2014 року. Та вже у 2022 році їм та іншим жителям знову довелося покидати домівки і знову рятуватися від так званого "руского міра". Кільком сотням ірпінців виїхати не вдалося, адже російські війська, наче у тирі, розстрілювали і будинки, і навіть евакуаційні колони. Ірпінь отримав статус міста-Героя, а після окупації більшість будівель у ньому були зруйновані.
Захопити Ірпінь, щоби дійти до Києва. рашисти у своїх хворих терористичних фантазіях планували 2022 року чимало. Дісталися і до Ірпеня наприкінці лютого та майже місяць його тероризували обстрілами, катуваннями та вбивствами цивільних. Але місто не просто вистояло, а як і чимало інших спільно зі Збройними силами дало по зубах окупантам.
Інтерв'ю ми з Наталкою Гончаровою, редакторкою "5 каналу" записували за два місяці після деокупації Ірпеня. Тоді, у червні, ми побачили один із наслідків вторгнення росіян – вони звільнили її родину від даху над головою. Наталя з сім'єю встигла виїхати з міста, до того, як туди зайшли росіяни.
"24 лютого на вечір мені викликали на зміну нічну, донька з чоловіком залишилися тут, ніч просиділи в підвалі. На ранок коли я зрозуміла, що я не можу до них доїхати, бо були підірвані всі мости. Я просто подзвонила чоловіку і сказала, щоб він їхав звідти і вивіз дитину", – каже редакторка "5 каналу" Наталка Гончарова.
А за два дні – від 27 лютого москалі частково окупували Ірпінь. Та все марили дійти до Києва "за три дні". Не давали їм проїхати у бік столиці всі Сили оборони країни: смажили та нищили рашистів і їхню техніку. Щоби зупинити прохід окупаційних військ до Києва Сили оборони змушені були підірвати три мости.
У самому Ірпені точилися танкові бої, а українська піхота насипала російським десантникам. Сили оборони України атакували москолоту і на трасі Ірпінь-Житомир та знищили там кілька сотень одиниць ворожої техніки. Били їх і з неба. Увесь цей час у місті залишалися кілька тисяч ірпінців. Вони ховалися по підвалах, намагаючись вижити. Бо ж росіяни тоді показали своє вміння воювати з беззбройним населенням. З танків розстрілювали будинки, скидали на них авіабомби та просто, наче у тирі, вбивали українців.
Укотре порушуючи всі закони та звичаї війни, рашисти не давали мирному населенню евакуюватися. І кожна така спроба закінчувалася смертями цивільних.
Один із тих, хто боронив Київщину та Ірпінь – армієць Олександр Погребиський. Депутат Київради разом із побратимами з 206-го батальйону тероборони від лютого був в Ірпені та допомагав евакуйовувати цивільних. Кадри з-під зруйнованого мосту, де ховалися тисячі місцевих, облетіли світові ЗМІ. Під кулями та мінометними обстрілами перейти через воду цивільним допомагали військові. Загалом з Ірпеня від лютого 2022 року Сили оборони евакуювали близько 20 тисяч людей.
"Ми в Ірпені проводимо евакуацію мирного населення в першу чергу жінки і діти. Як почуваєтеся? Все добре, не переживайте ви під охороною. Вони були дезорієнтовані на їхніх обличчях був розпач, були сльози, істерика. Хтось спокійний був. Багато людей вивозили тварин", – пригадує депутат Київради, військовослужбовець ЗСУ Олександр Погребиський.
рашисти здійснювали й інформаційні атаки. Постійно вкидали ворожі ІПСО, буцімто, Ірпінь повністю окупований. Тому щодня міський голова спільно з Силами оборони публікували нові звернення. Та врешті у двадцятих числах березня міський голова Ірпеня повідомив, що українська поліція повернулася до міста. За кілька днів, вже 28, стало відомо – Ірпінь деокупували.
"Наш Ірпінь звільнено від рашистів! Проводиться зачистка. Друзі, в Ірпінь поки повертатися не можна, небезпечно. Закріпляємося за нових рубежах і будемо йти далі", – наголосив тоді міський голова Ірпеня Олександр Маркушин.
А повертатися більшості місцевих, як виявилося, було нікуди. Бо рашисти зруйнували 70% соціальних та цивільних будівель. Кадри, зняті з безпілотника, вражали – чорні діри у серцях будинків, знесені дахи, вщент розбиті колись затишні оселі. Та українці навіть у цій ситуації показали, що готові боротися та відновлювати своє. Шукають міжнародні фонди, грантові програми аби сяк-так підтримувати стан будівель. Аби згодом, таки відновити все та знову мати дах над головою.
"Зсередини біль розриває на куски, просто на куски, але мені краще бути тут у такому стані ніж там, за кордоном", – запевнила жителька Ірпеня Ірина.
На руках у нашої Наталки ірпінський бойовий кіт Патрік. Він жахи окупації чув на власні вушка, бо ж втік із квартири під час евакуації родини. І 58 днів, поки господарі не могли доїхати до Ірпеня, ця тварина мужньо виживала. Як це вдалося, Наталя не знає, але здогадується, що жага до життя сильна навіть в українських котів. І, можливо, саме Патріка першим запустять у відбудовану квартиру Гончарових. В українському Ірпені.
"Печально бо і зверху влучання і знизу вибух, і воно добряче покоцало будинок. Нічого, потихеньку, все відбудуємо", – підсумувала Наталка Гончарова.
Олена Рибінська, Ігор Костюк, "5 канал"
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою: Як проходить відбудова зруйнованих об'єктів Харківщини.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
ДжерелоГоловні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
