Ці відважні чоловіки у пікселі – бійці легендарної 72-ї механізованої бригади імені Чорних Запорожців, яка впродовж 9 років боронить українські землі. Саме вони у лютому та березні торік не дали окупантам прорватися до столиці. Це добровольці, які 2014–го, а потім 2022-го самі прийшли до військкомату та поїхали воювати. На бригадному шевроні бійців – череп та напис "Україна або смерть", бо інакше вони не вміють.
"Вони лежали вже їхні трупи, і наші українські свині доїдали трупи. От так я запам’ятав російського солдата на Київщині. – А такого живого? – Та був там трошки живий, все маму звав, маму вони кличуть як дуже погано їм. Мама не прийде", – пригадує військовослужбовець.
Над ранок 24 лютого, коли росія розпочала велику війну, перші підрозділи бригади посіли позиції довкола столиці. Чорні Запорожці першими зустріли ворога та відчули його лють.
"У перші дні оборона Києва була така сумбурно, каламбурна. Ніхто нічого не розумів, але всі хлопці, які там були, по першій лінії, проявили надзвичайний героїзм", – каже військовослужбовець 72 механізованої бригади ЗСУ Павло Ліщенко.
"Вони йшли великими силами при серйозні підтримці артилерії, артилерія працювала 24 на 7. Не було ні хвилини, щоб з їхньої сторони щось не прилітало. Було дійсно дуже важко. Я у 2014–му воював, брав участь в обороні Донецького аеропорту, але такого масованого удару я не очікував, що вже казати про хлопців, які прийшли без досвіду", – зауважує армієць Євген Авдєєнко.
Та попри все, бійці 72–ї добряче дали на горіхи путінським воякам. Навіть влаштували рашистам котел у напрямку Пуща-Водиця, Ірпінь, Буча, та Гостомель.
"Ми тримали бій, важкий. З втратами. Але ми закріпилися там. В АТО такого не було, це було страшно. У перші дні ми навіть не мали можливості окопатися. Пощастило, що там була лінія оборони Другої світової. Ми там ховалися", – пояснює Павло Ліщенко.
А потім був бій за Мощун – найзапекліша битва під час оборони столиці, пригадує стрілець Євген Авдєєнко. Тоді боєць зазнав сильної контузії.
"Підіймає я голову з окопчика, дивлюся вулик їхніх дронів. Я навіть не встигаю хлопцям крикнути не рухайтеся, залягайте, як почали вони нас утюжити артилерією, просто ліс летів на дрова. Так вони працювали по наших позиціях", – згадує український захисник.
Понад два тижні 72 бригада героїчно стримувала путінську армію у Мощуні. Військові відважно знищували елітні підрозділи окупантів. Бригаду постійно накривали ворожі гради, атакували безпілотники та гелікоптери. Але бійці не відступали.
"Секрет успішної битви, мотивація людей. Тому що за озброєнням ми програвали, за чисельністю особового складу ми програвали, в розвідці ми програвали, куди не подивися, всюди ми були на порядок слабші, ніж наступаючі, але завдяки сильній мотивації людей ми вистояли", – переконаний Євген Авдєєнко.
Гідну відсіч окупантам Чорні запорожці дали і під час оборони броварського напрямку. Бійці кажуть, саме ця військова операція стала однією з вирішальних – окупантам не вдалося захопити Київ.
Ці кадри охопленої вогнем танкової колони поблизу Броварів облетіли увесь світ. Підрозділ росармії не дійшов до міста. Визволителів зупинив 3–й батальйон. Після чотиригодинного бою 9 березня було знищено 17 танків, 3 БМП та з пів сотні так званих визволителів.
"Агресивно ворог поводився, але ми тримали лінію оборони. На всіх флангах. Ми на своїй землі знаходимося. Хто прийшов із мечем, від нього і загине", – наголошує військовослужбовець 72 механізованої бригади ЗСУ "Суддя".
Героїчні Чорні Запорожці здобули першу перемогу у цій війні та не дали окупантам "взяти Київ за три дні".
"Якби впав Київ – ми б програли. Нам нічого б не помогло. Ні НАТО, ні королева Британії, ні президент Америки", – впевнений оборонець.
За оборону столиці бригада була відзначена За мужність та відвагу. А у Броварах на честь Чорних Запорожців перейменували вулицю. Нині 72–а продовжує битися з ворогом у тяжких боях на Донбасі.Марта Шикула, Микола Довгий, "5 канал"
Джерело
