Цього разу докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови і літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік пропонує для прочитання авторку понад 25 прозових творів і поетичних збірок — Марію Матіос та її роман "Букова земля. Роман-панорама завдовжки у 225 років".

Окрім письменництва Марія Матіос ще й публіцист, громадський і політичний діяч, лауреат Шевченківської премії. Її називають першою гранд-дамою української сучасної літератури, вона упродовж багатьох років входить до списку 100 найвпливовіших жінок-сучасниць. У 2020 році вийшов друком наймасштабніший її роман-панорама "Букова земля", у якому вона описує історію землі буків – Буковини впродовж 225 років.

Жанрове маркування твору як роману-панорами відображає різні аспекти його мистецької природи: масштабність охоплених подій й територій, кількість персонажів (550 за авторським підрахунком), порушену проблематику (сакральне й профанне, минуле й сьогодення, Божі наміри й людські діяння, вічне й швидкоплинне, загальнолюдське й національне).

Хоча події роману пов’язані з різними європейськими країнами (Австрією, Швейцарією, Німеччиною, Румунією), проте центром Всесвіту для письменниці залишається її рідна земля – Буковина, а зокрема хутір Сірук. Марія Матіос стверджує, що в цьому регіоні завжди були сприятливі умови для розселення й гармонійного співіснування різних етнічних спільнот (євреїв, німців, австрійців, поляків, румунів). Землероби, скотарі, воїни, посли й міністри постають у романі "Букова земля" повноправними творцями не лише регіональної чи приватної, а й загальноєвропейської історії.

Роман-панорама "Букова земля" складається із двох частин – двох книг, кожна із яких поділена на розділи, що розповідають історію тієї чи іншої персоналії, що жила на території Буковини.

Хронологічно ці частини охоплюють події до та після Другої світової війни, а обрамленням роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року. У процесі роботи над твором Марія Матіос зверталася до історичних джерел і спогадів очевидців, що сприяє посиленню достовірності роману: у творі багато відсилань до конкретних документів, подано примітки, посилання на листи, виступи й протоколи. Оригінальності роману додає діалог Бога з Ангелами (Білим і Чорним), що відбувається паралельно до земного життя, десь поза простором і часом. Саме там і вирішується доля кожної окремої людини і Букової Землі в цілому.

Події твору обертаються довкола багатьох поколінь чотирьох родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Загалом роману притаманна нелінійна структура, розірваність оповіді, що змушує читача переходити від століття до століття, від країни до країни, від героя до героя, а відповідно, слідкувати за подіями і долею персонажів. Проте в результаті в його уяві формується цілісне полотно життя героїв, а через них і строката історія Буковини. Варто також зазначити, що в романі відсутні висновки та логічні завершення описів певних подій чи життєвих шляхів героїв, тобто читач сам має домислити, скласти остаточне уявлення.

Можемо стверджувати, що роман-панорама Марії Матіос "Букова земля" — це ода, яку співає письменниця своїй рідній землі, вона дає змогу читачам по-новому відкрити для себе Буковину – такий різнобарвний і загадковий для більшості українців край.

Читайте також

Що почитати? Ірина Грабовська. Дилогія "Леобург"

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

Джерело