Випускайте Кракена. Як сапер із Чернігова став зіркою соцмереж

Сапера Олександра Борисенка з Чернігова прозвали Кракеном після відео, де він піднімає реактивний снаряд від «Граду». Рятувальники тоді зняли ролик на прохання друзів, які хотіли подивитися на їхню роботу, а для сміху додали на початку фразу-мем «Випускайте Кракена» (це був вигук Зевса у фільмі «Битва титанів»). Відео, викладене у TikTok, стало вірусним і на канал стали масово підписуватися користувачі. Завдяки цьому Чернігівські ДСНСники отримали велику аудиторію, яку тепер навчають правилам безпеки на територіях, де відбувалися бойові дії.

Олександр служить у ДСНС з 2013-го року. Його робота полягає у тому, щоби очищати українську землю від мін, снарядів та інших вибухонебезпечних предметів. Рятувальнику подобається ризик і те, що не доводиться засиджуватися у кабінетах.

«Ми завжди у русі, кудись виїжджаємо, багато цікавих людей зустрічаємо. Приємно, коли люди дякують за роботу», – додає він.

Випускайте Кракена. Як сапер із Чернігова став зіркою соцмереж

Випускайте Кракена. Як сапер із Чернігова став зіркою соцмереж

Сапер Олександр Борисенко з легкістю тягає стокілограмові снаряди
фото автора

Олександр прославився, просто демонструючи, як він працює.

«Друзі просили показати, чим ми займаємося, бо не всі розуміють, хто такі сапери і що таке піротехнічний підрозділ. Якось ми приїхали на виклик, де на нас чекав реактивний снаряд від «Граду». Друг спитав, чи зможу я його підняти сам. Я вирішив, що зможу, бо він не настільки важкий, і ми захотіли просто відзняти про це відео – як я йду і забираю той снаряд. А щоби друзям було смішно, колега підставив під це відео фразу: «Випускайте Кракена! – розповідає він. – Друзі порадили закинути це відео у ТікТок і після того, як ми це зробили, незнайомі люди почали нам писати, розпитувати, просити продовження».



Успіх заохотив рятувальників знімати нові ролики з Кракеном та його колегами. На них все має веселий і навіть легковажний вигляд, але робота насправді дуже небезпечна і складна. Розмінування території, де відбувалися бойові дії, – це щохвилинний ризик. Помилка може коштувати життя.

А ще треба бути сильним фізично. Олександр пояснює: часто у місця, де лежать міни та снаряди, спеціальна техніка доїхати не може і важкі боєприпаси доводиться переносити на руках. Чернігівський Кракен один може підняти до 150 кг. За день у саперів може бути до 50-ти викликів.

«Вибиті шибки, двері, комусь прилетіло у двір або у під’їзд і люди бояться заходити додому. Вони просять, щоб ми приїхали перевірили, чи все там безпечно», – розповідають колеги Кракена.



«Треба робити все дуже обережно. До будь-якого, здавалося б, звичайного предмета може бути прив’язана, наприклад, граната. Буває, що під боєприпаси при бойових діях кладуть, наприклад, міну розвантажувальної дії. Коли з неї вагу прибираєш, вона може здетонувати. А ще є вибухонебезпечні предмети, які мають механізм самоліквідації. І людина зібрала міни, принесла додому, поклала у сарай та пішла. А коли повернулася – немає вже половини споруди, бо міни здетонували, коли прийшов їх час самоліквідації», – пояснює Олександр Борисенко.

Тому відео сапери знімають, у тому числі, для того, щоби захистити людей, які не розуміються на боєприпасах та вибухівці. А щоби глядачам не набридало, намагаються подавати інформацію з гумором.

«Насамперед це робиться для того, щоби наші цивільні співвітчизники розуміли – навіть якщо десь перестали стріляти, боєприпаси залишилися, – каже Олександр. – Це все лежить у полях, лісах, і воно може принести велику шкоду всьому живому. Тому наші відео – це агітація не ходити територією, яку ми ще не перевірили. Звісно, хочеться і посмішити людей. У нас війна, навіщо додатково нагнітати».

Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.

Олена Лазун, для «Главкома»

Джерело